1Старець - Гайові любому, котрого люблю істино. 2Любий, молю ся, щоб у всьому добре тобі вело ся, і ти здоров був, яко ж добре ведеть ся душі твоїй. 3Вельми бо зрадів я, коли прийшли брати, і сьвідкували про твою правду, яко ж ти в правдї ходиш. 4Більшої радости над сю не маю, щоб чути, що дїти мої в правдї ходять. 5Любий, ти вірно робиш, коли що робиш для братів і для постороннїх, 6котрі сьвідкували про твою любов перед церквою; добре ти зробиш, одпровадивши їх достойно перед Богом. 7Вони бо ради імени Його вийшли, нїчого не прийнявши від поган; 8тим то мусимо приймати таких, щоб бути помічниками правдї. 9Писав я церкві; тільки Диотреф, що побиваєть ся за старшуваннєм, не приймає нас. 10Тим, коли прийду, згадаю про його діла, що робить, докоряючи нас лихими словами; і не доволен тим, нї сам не приймає братів, і боронить тим, що хочуть, і з церкви виганяє. 11Любий, не повертай за лихим, а за добрим. Хто добре робить, (той) від Бога, хто ж лихе робить, (той) не бачив Бога. 12Про Димитрия сьвідковано од усїх, і від самої правди; і ми також сьвідкуємо, а знаєте, що сьвідченнє наше правдиве. 13Багацько мав я писати, тільки не хочу чернилом та пером тобі писати; 14надію ся ж незабаром бачити тебе, то й устно поговоримо. Впокій тобі. Витають тебе друга. Витай другів по імени.