1Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. 2Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою: 3хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого, 4душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу! 5Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий... 6Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки... 7Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах. 8На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села. 9Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу, 10стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!... 11Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села. 12Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні? 13Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя? 14Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує... 15Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє? 16Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став... 17Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене, 18вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають... друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...