1Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих! 2А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої, 3бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних, 4бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло, 5на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів. 6Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля, 7вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися, 8сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно: 9свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!... 10Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду 11та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість, 12як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє? 13Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої, 14і ввесь день я побитий, і щоранку покараний... 15Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх. 16і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх, 17аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив: 18направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх! 19Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів! 20Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні! 21Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле, 22а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!... 23Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю, 24Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене! 25Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого! 26Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки, 27бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе! 28А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!