1Жалібна пісня Давидова, яку він співав Господеві в справі веніямінівця Куща. 2 3щоб ворог моєї душі не розшарпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує! 4Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в долонях моїх, 5коли я доброчинцеві злом відплатив, і без причини ограбував свого противника, 6ворог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене, і нехай до землі він потопче життя моє, і хай мою славу оберне на порох! Села. 7Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понесися на лютість моїх ворогів, і до мене скеруй постанову Свою, яку Ти заповів! 8і громада народів оточить Тебе, і над нею вернися на висоту! 9Господь судить людей, суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю. 10Нехай злоба безбожних скінчиться, а Ти зміцни праведного, бо вивідуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже! 11Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає. 12Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається, 13коли хто не навернеться, буде гострити меча Свого Він, Свого лука натягне й наставить його, 14і йому приготовив смертельні знаряддя, Він зробить огнистими стріли Свої. 15Ото, беззаконня зачне нечестивий, і завагітніє безправ'ям, і породить неправду. 16Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку приготовив, 17обернеться зло його на його голову, і на маківку зійде його беззаконня! Я ж Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа!