1Псалом Асафів. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його. 2із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні! 3Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно! 4Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити: 5Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною. 6і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села. 7Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я! 8Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення, 9не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх, 10бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір, 11Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені! 12Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній! 13Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів? 14Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому, 15і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене! 16А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш? 17Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув. 18Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав. 19Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете. 20Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері... 21Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої! 22Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати! 23Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!