1Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. 2Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний. 3Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений. 4Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком: 5Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру! 6Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села. 7У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте! 8А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона! 9Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного! 10Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив, 11забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь... 12Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села. 13Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі! Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!