1Для диригенту хору. Раба Господнього Давида. 2Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його, 3бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти. 4Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро. 5Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого. 6Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність, 7Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи! 8Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил: 9вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів, 10бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло! 11Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих! 12Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене! Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.