1Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись? 2Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!... 3коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його! 4Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати! 5бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе! 6А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві! 7Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене! 8За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого: 9не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого, 10бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене! 11Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів! 12Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці, 13немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро! 14Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!