1Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки, 2що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова: 3Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї, 4не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм, 5аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова! 6Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його. 7Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його! 8Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї! 9Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні! 10Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця. 11Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм! 12Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм! 13Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі: 14То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав, 15поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую! 16Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно. 17Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника, 18ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!