1Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! 2Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його? 3Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу! 4Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм, 5щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм! 6Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили... 7Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним. 8Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу. 9Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!... 10і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога, 11і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався! 12Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу. 13Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його, 14і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували, 15і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу... 16Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому. 17Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила, 18і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних... 19Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому, 20і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає, 21забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив, 22у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним... 23і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив! 24Погордили землею жаданою, не повірили слову Його, 25і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу. 26і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині, 27і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах! 28і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих, 29і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них! 30і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась, 31і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки. 32і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея, 33бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми... 34Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них, 35і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились. 36і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них... 37і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам, 38і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась, 39і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми... 40і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним, 41і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними, 42і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку... 43Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину! 44Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання, 45і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю, 46і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили! 47Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою! 48Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!