1Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся? 2Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони! 3Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа. 4У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!... 5Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх... 6Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені... 7Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ. 8Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим... 9В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку... 10Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті... 11Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи. 12Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих! 13Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш? 14Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник. 15Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його! 16Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани! 17Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє, 18щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!