1І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів народ у Кадеші. І померла там Маріям, і була там похована. 2І не було води для громади, і вони зібралися проти Мойсея та проти Аарона. 3І сварився той народ із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: О, якби ми повмирали були, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем! 4І нащо ви привели Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худоба наша? 5І нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб привести нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані гранатове яблуко, і навіть немає напитись води! 6І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попадали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм! 7І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 8Візьми жезло, та збери громаду ти та брат твій Аарон, і скажете до тієї скелі на їхніх очах, і вона дасть свою воду. І виведеш для них воду з тієї скелі, та й напоїш ту громаду та їхню худобу. 9І взяв Мойсей те жезло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому. 10І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: Послухайте ж, неслухняні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду? 11І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два рази, і вийшло багато води! І пила громада та їхня худоба!... 12І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: За те, що ви не ввірували в Мене, щоб явилася святість Моя на очах Ізраїлевих синів, ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм. 13Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм. 14І послав Мойсей послів із Кадешу до царя едомського сказати: Так каже брат твій Ізраїль: Ти знаєш усю тяготу, що впала на нас. 15І зійшли були наші батьки до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато часу, а Єгипет чинив зло нам та батькам нашим. 16І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Кадеші, що при самім кінці твоєї границі. 17Нехай же ми перейдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не будемо пити води з криниці, ми підемо дорогою царською, не збочимо ні праворуч, ні ліворуч, аж поки не перейдемо границі твоєї. 18І сказав до нього Едом: Ти не перейдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти тебе! 19І сказали йому Ізраїлеві сини: Ми підемо битою дорогою, а якщо будемо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, тільки нехай перейду я своїми ногами! 20А той відказав: Не перейдеш! І вийшов Едом навпроти нього з численним народом та з сильною рукою. 21І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізраїль збочив від нього. 22І рушили з Кадешу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори. 23І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едомського краю, говорячи: 24Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухняні наказу Моєму при воді Меріви. 25Візьми Аарона та сина його Елеазара, та й виведи їх на Гор-гору. 26І нехай Аарон здійме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, і Аарон буде забраний, та й помре там. 27І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-гору на очах усієї громади. 28І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеазара, і Аарон помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеазар із гори. 29І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Аарона ввесь Ізраїлів дім тридцять день.