1Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 2Зроби собі дві срібні сурмі, куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скликання громади та на рушання таборів. 3І засурмлять у них, і збереться до тебе громада при вході скинії зборів. 4А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, голови Ізраїлевих тисяч. 5А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході. 6А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони. 7А на скликання зборів засурмите, але без сполоху. 8А сурмити в сурми будуть Ааронові сини, священики. І ці сурмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь. 9А коли підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, і будете спасені від ваших ворогів. 10А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я Господь, Бог ваш! 11І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва. 12І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран. 13І рушили вони вперше за Господнім наказом через Мойсея. 14І найперш рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів. 15А над військом племени синів Іссахара Натанаїл, син Цуарів. 16А над військом племени Завулонових синів Еліяв, син Хелонів. 17І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії скинії. 18І рушив прапор табору Рувима за своїми військовими відділами, а над військом його Еліцур, син Шедеурів. 19А над військом племени Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв. 20А над військом племени Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів. 21І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили скинію до приходу їх, усіх інших. 22І рушив прапор табору синів Єфремових за своїми військовими відділами, а над військом його Елішама, син Аммігудів. 23А над військом племени синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів. 24А над військом племени Веніяминових синів Авідан, син Ґідеонів. 25І рушив прапор табору синів Данових як задня сторожа для всіх таборів за своїми військовими відділами, а над військом його Ахіезер, син Аммішаддаїв. 26А над військом племени Асирових синів Паґ'іїл, син Охрана. 27А над військом племени синів Нефталимових Ахіра, син Енанів. 28Оце походи Ізраїлевих синів за їхніми військовими відділами. І рушили вони. 29І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянітянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми рушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, і ми зробимо тобі добро, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля. 30Та той відказав йому: Не піду, але піду до краю свого та до місця своєї батьківщини. 31А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима. 32І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі. 33І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце спинитися. 34А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору. 35І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господи, і хай розпорошаться Твої вороги, і хай повтікають Твої ненависники з-перед Твойого лиця. 36А коли він ставав, то говорив: Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!