1Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог! 2Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа! 3Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому! 4Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину! 5І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли! 6Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий: 7трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава: 8Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме! 9На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш! 10Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його. 11Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде! 12Хто води поміряв своєю долонею, а п'ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір'я шальками? 13Хто Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому? 14З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної? 15Таж народи як крапля з відра, а важать як порох на шальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку! 16І Ливана не вистачить на запаління жертовне, не стане й звір'я його на цілопалення! 17Насупроти Нього всі люди немов би ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею. 18І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним? 19Майстер божка відливає, золотар же його криє золотом, та виливає йому срібляні ланцюжки. 20Убогий на дара такого бере собі дерево, що не гниє, розшукує вправного майстра, щоб поставив божка, який не захитається. 21Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не сповіщено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі? 22Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання. 23Він Той, Хто князів обертає в ніщо, робить суддів землі за марноту: 24вони не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і пень їхній в землі ще не закорінився, та як тільки на них Він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому! 25І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний? говорить Святий. 26Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його. 27Пощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право. 28Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його. 29Він змученому дає силу, а безсилому міць. 30І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись спіткнуться, 31а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!