1Пророцтво про Тир. Голосіть, кораблі Таршішу, бо Тир поруйнований: без домів і без входу з кіттейського краю... Так було їм відкрито. 2Замовчіте, мешканці надмор'я! Сидонські купці, які морем пливуть, тебе переповнили. 3І насіння Шіхору у водах великих, жниво Ріки то набуток його, і народам він став за торговицю. 4Соромся, Сидоне, сказало бо море, морська твердиня, говорячи: я не терпіла з породу та не породила, і не виховала юнаків, і дівчат я не викохала. 5Коли до Єгипту ця звістка прибуде, вони затремтять, як на звістку про Тир. 6Перейдіть до Таршішу, ридайте, мешканці надмор'я! 7Чи це ваше місто веселе, що початок його з давен-давна? Його ноги несуть його в далечину оселитися. 8Хто це постановив був про Тир, що корони давав, що князями бували купці його, а його торговці на землі були в шані? 9Господь Саваот це призначив, щоб збезчестити пиху всякій славі, щоб усіх славних землі злегковажити. 10Перейди ти свій край, мов Ріка, дочко Таршішу, вже нема перепони 11Свою руку простяг Він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати, 12і сказав: Не будеш ти більше радіти, збезчещена дівчино, дочко Сидону! Уставай, перейди до Кіттіму, але й там ти спочинку не матимеш. 13Це земля ханаанська: на ніщо обернувсь цей народ, Ашшур для пустинних звірів влаштував був її. Вони збудували тут башти вартові, і палаци її повалили, у руїну її обернули. 14Голосіть, кораблі Таршішу, бо спустошена ваша твердиня! 15І станеться в день той, Тир буде забутий на сімдесят літ, як дні панування одного царя. По семидесяти літах станеться Тирові, як у тій пісні блудниці: 16Візьми гусла, і пройдися по місті, забута блуднице! Приємно заграй, багато пісень заспівай, щоб тебе пригадали! 17І буде, як сімдесят літ покінчиться, згадає про Тира Господь, і знову він братиме плату за блудодійство, і чинитиме блуд з усіма царствами світу на поверхні землі. 18І стане набуток його та прибуток його із торгівлі Господеві присвяченим. Не буде збиратися він і не буде ховатись, бо набуток його буде тим, хто сидітиме перед обличчям Господнім, щоб їсти досита та мати розкішну одежу.