1Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти! 2Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового. 3Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює. 4Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому! 5Бо кожен нестиме свій власний тягар! 6А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим. 7Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! 8Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. 9А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. 10Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним! 11Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою! 12Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового. 13Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом. 14А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу. 15Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове. 16А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого! 17Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!... 18Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амінь.