1А оце закони, що ти викладеш перед ними: 2Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю. 3Якщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його. 4Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один. 5А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю, 6то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки! 7А коли хто продасть дочку свою на невільницю, не вийде вона, як виходять раби. 8Якщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її. 9А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок. 10Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй. 11А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу. 12Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий. 13А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече. 14А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть. 15А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий. 16А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий. 17І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий. 18А коли будуть сваритися люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не вмре, а зляже на постелю, 19якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння часу його та справді вилікує. 20А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той. 21Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він його гроші. 22А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів. 23А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу, 24око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу, 25опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка. 26А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його. 27А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його. 28А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний. 29А якщо віл був битливим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, буде він укаменований, а також власник буде забитий. 30Якщо на нього буде накладений викуп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накладене. 31Або вдарить віл сина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим законом. 32Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкаменований. 33А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде туди віл або осел, 34власник ями відшкодує, верне гроші власникові його, а загинуле буде йому. 35А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополовині, і також загинулого поділять пополовині. 36А коли буде відоме, що віл був битливим і вчора й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкодує вола за того вола, а забитий буде йому. Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.