1Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа: 2благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого! 3Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою. 4Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління. 5Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання, 6а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя, 7а в благочесті братерство, а в братерстві любов. 8Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа. 9А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів. 10Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь. 11Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. 12Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді. 13Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням, 14знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені. 15А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті. 16Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі. 17Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав! 18І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі. 19І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях, 20бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить. 21Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.