1Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море, 2і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, 3і всі їли ту саму поживу духовну, 4і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос! 5Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині. 6А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони. 7Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати. 8Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі. 9Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули. 10Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя. 11Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов. 12Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! 13Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її. 14Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам. 15Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я. 16Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? 17Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. 18Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря? 19Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? 20Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали. 21Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського. 22Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього? 23Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все! 24Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього! 25Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, 26Бо Господня земля, і все, що на ній! 27Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. 28Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! 29Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим? 30Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я? 31Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть! 32Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій, 33як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.